Биология >> Животные >> Голожаберные моллюски

Опис: Голозябровий молюск Немрота кубараяна має тіло темно-насиченого кольору з характерними зеленими полосками вздовж нього. Краї тіла і голови можуть бути забарвлені в яскраво-помаранчевий колір.

Розміри: Nembrotha kubaryana - це крупний голозябровий молюск, який досягає 120-130 мм довжини.

Харчування: Харчується асцидіями, сам неїстівний (ядовитий).

Ареал розповсюдження: Nembrotha kubaryana - цей вид молюска розповсюджений в Індо-Тихоокеанській області - Східна Африка (Кенія, Маврикій, Танзанія), Філіппіни, Індонезія, Малайзія.

Хімічні засоби захисту: Nembrotha kubaryana використовує токсини у своєму полюванні на асцидій, і щоб захистися від хижаків. Він зберігає токсини асцидій в своїх тканинах, а потім, під час загрози, випускає їх у вигляді оборонного слизу.

Nembrotha kubaryana був вперше описаний данським вченим Рудольфом Бергом у 1877 році.

Описание: Голожаберный моллюск Немрота кубараяна имеет тело темно-насыщенного цвета с характерными зелеными полосками вдоль него. Края тела и головы могут быть окрашены в ярко-оранжевый цвет.

Размеры: Nembrotha kubaryana - это крупный голожаберный моллюск, который достигает 120-130 мм длины.

Питание: Питается асцидиями, сам несъедобный (ядовитый).

Ареал распространения: Nembrotha kubaryana - этот вид моллюска распространенный в Индо-Тихоокеанской области - Восточная Африка (Кения, Маврикий, Танзания), Филиппины, Индонезия, Малайзия.

Химические средства защиты: Nembrotha kubaryana использует токсины в своей охоте на асцидий, и чтобы защититься от хищников. Он сохраняет токсины асцидий в своих тканях, а затем, во время угрозы, выпускает их в виде оборонного слизи.

Nembrotha kubaryana был впервые описан датским ученым Рудольфом Бергом в 1877 году.

Опис: Відмінна риса голозябрового молюска Хальгерда батанга - сіточка помаранчевих ліній, що покривають все тіло, а також темні крапочки на ринофорах і зябрах.

Розміри: молюск Хальгерда батанга (сімейство Doridae) - виростає до 50 мм.

Харчування: Харчується губками і асцидіями.

Ареал розповсюдження: Індонезія, Філіпіни, Соломонові острови, Тайланд, Малайзія, Папуа Нова Гвінея, Суалавесі, Великий Бар'єрний риф і Тайвань.

Halgerda batangas можна часто знайти під кораловими мисами і виступами. Цей молюск надає перевагу захищеним місцям, там де він може розпочати полювання.

Молюск Halgerda batangas був детально описаний вченими Клейм Карлсоном і Патті Джо Гоффом.

Описание: Отличительная черта голожаберного моллюска Хальгерда батанга - сеточка оранжевых линий, покрывающих все тело, а также темные точечки на ринофорах и жабрах.

Размеры: моллюск Хальгерда батанга (семейство Doridae) - вырастает до 50 мм.

Питание: Питается губками и асцидиями.

Ареал распространения: Индонезия, Филиппины, Соломоновы острова, Таиланд, Малайзия, Папуа Новая Гвинея, Суалавеси, Большой Барьерный риф и Тайвань.

Halgerda batangas можно часто найти под коралловыми мысами и выступами. Этот моллюск предпочитает защищенные места, там где он может начать охоту.

Моллюск Halgerda batangas был подробно описан учеными Клейм Карлсоном и Патти Джо Гоффом.

Опис: Відмінна риса голозябрового молюска Грудкуватий астеронотус - помітні напливи на тілі. Його колір може змінюватися від зеленуватого до брунатного, залежно від регіону проживання молюска.

Розміри: Грудкуватий астеронотус, належить до родини Discodorididae виростає до 40 см. Це один із найбільших голозябрових молюсків.

Харчування: харчується грудкуватий астеронотус губками. Обережний, виходить на полювання тільки вночі.

Ареал розповсюдження: захід Індійського океану - берег Східної Африки; захід Тихого океану - Індонезія, Філіппіни.

Дайвери можуть побачити грудкуватого астеронотуса тільки під час нічних занурень, як правило на невеликій глибині.

Ранні натуралісти вважали грудкуватого астеронотуса досить відштовхуючим. Вони дали йому ряд імен, уподібнюючи його до непривабливих органів тіла, таких як печінка або головний мозок і описували його термінами, що підкреслювали його непривабливість.

Описание: Отличительная черта голожаберного моллюска Комковатый астеронотус - заметные наплывы на теле. Его цвет может меняться от зеленоватого к коричневому, в зависимости от региона обитания моллюска.

Размеры: Комковатый астеронотус, относится к семейству Discodorididae вырастает до 40 см. Это один из крупнейших голожаберных моллюсков.

Питание: питается Комковатый астеронотус губками. Осторожен, выходит на охоту по ночам.

Ареал распространения: Запад Индийского океана - берег Восточной Африки; Запад Тихого океана - Индонезия, Филиппины.

Дайверы могут увидеть комковатого астеронотуса только во время ночных погружений, как правило, на небольшой глубине.

Ранние натуралисты считали комковатого астеронотуса достаточно отталкивающим. Они дали ему ряд имен, уподобляя его к неприглядным органам тела, таких как печень или мозг и описывали его терминами, подчеркивающими его непривлекательность.

Опис: Середня частина мантії голозябрового молюска Хромодоріс Анни - синя. Якщо його ближче розглянути, то можна побачити темні крапки на цій частині мантії.

Розміри: Хромодоріс Анни (сімейство Chromodorididae) - виростає до 5 см.

Харчування: Хромодоріс Анни харчується губками.

Ареал проживання: Індо-Пацифік - Філіппіни, Японія, Індонезія, Малайзія.

Хромодоріс Анни мешкає на схилах коралових рифів на глибині 10-30 м.

Язик молюска має вигляд стрічки з рядами зубів із хітона. Ці зуби постійно зношуються, нові ряди постійно виростають, а старі відпадають.

Описание: Средняя часть мантии голожаберного моллюска Хромодорис Анны - синяя. При близком рассмотрении видны темные точки на этой части мантии.

Размеры: Хромодорис Анны (семейство Chromodorididae) - вырастает до 5 см.

Питание: Хромодорис Анны питается губками.

Ареал обитания: Индо-Пацифика - Филиппины, Япония, Индонезия, Малайзия.

Хромодорис Анны обитает на склонах коралловых рифов на глубине 10-30 м.

Язык моллюска имеет вид ленты с рядами зубов из хитона. Эти зубы постоянно изнашиваются, новые ряды постоянно растут, а старые отпадают.

Опис: На тілі голозябрового молюска Борнелла вугор можна побачити складний візерунок - темну сіточку із світлими квіточками, схожими на ромашки.

Розміри: Борнелла вугор (сімейство Bornellidae) - порівняно великий голозябровий молюск, що виростає до 8 см (зазвичай 5-6 см).

Харчування: Борнелла вугор харчується гідроїдами.

При небезпеці борнелла вугор може швидко плавати, звиваючись в воді як вугор.

Ареал проживання: Борнелла вугор широко поширений від Африки і Мадагаскару до Індонезії і Філіппін.

Молюски Борнелла вугор можуть дрейфувати на відкритій воді підкоряючись течії тим самим вони максимально швидко оновлюють і змінюють місця з великим достатком корму. Для них не складає труднощів вільно плавати. Але більшість із них вважають за краще тихо і спокійно сидіти або переповзати по дну в пошуках їжі.

Описание: На теле голожаберного моллюска Борнелла угорь можно увидеть сложный узор - темную сеточку со светлыми цветочками, похожими на ромашки.

Размеры: Борнелла угорь (семейство Bornellidae) - сравнительно крупный голожаберный моллюск, который вырастает до 8 см (обычно 5-6 см).

Питание: Борнелла угорь питается гидроидами.

При опасности Борнелла угорь может быстро плавать, извиваясь в воде как угорь.

Ареал обитания: Борнелла угорь широко распространен от Африки и Мадагаскара до Индонезии и Филиппин.

Моллюски Борнелла угорь могут дрейфовать на открытой воде подчиняясь течению тем самым они максимально быстро обновляют и меняют места с большим обилием корма. Для них не составляет труда свободно плавать. Но большинство из них предпочитают тихо и спокойно сидеть или переползать по дну в поисках пищи.

Опис: Флабелліна бажана - цей яскраво розфарбований голозябровий молюск має в якості відмінної риси яскраво-помаранчеві рінофори (ріжки).

Розміри: Зазвичай зрілий молюск Флабелліна бажана має близько 30 мм в довжину, але може досягати 48 мм.

Харчування: Флабелліна бажана харчується гідроїдами.

Назву Flabellina exoptata можна перекласти як Флабелліна бажана і ця назва пов'язана із яскравими кольорами молюска.

Ареал проживання: голозябровий молюск Флабелліна бажана широко поширений в Індо-Тихоокеанській області від Індії і Таїланду до Індонезії і Французької Полінезії.

Флабелліна бажана - це один із видів барвистих голозябрових черевоногих морських молюсків, із родини Flabellinidae.

Голозябровий молюск Флабелліна бажана був описаний вченими Гослінгером і Вілланом в 1991 році.

Описание: Flabellina exoptata - этот ярко раскрашенный голожаберный моллюск имеет в качестве отличительной черты ярко-оранжевые ринофоры (рожки).

Ареал обитания: Западная часть Тихого океана.

Голозябровий молюск Філлодесміум довготорочкуватий належить до родини Facelinidae.

Розміри: Зазвичай голозябровий молюск Філлодесміум довготорочкуватий має 8-9 см в довжину, але може досягати довжини 14 см.

Харчування: Голозябровий молюск Філлодесміум довготорочкуватий харчується шкірястими коралами Sarcophyton. Коричневі плями на ньому - це місця проживання зелених водоростей - зооксантелл, які служать для молюска важливим додатковим джерелом енергії.

Ареал проживання: Тихий океан - Філіппіни, Індонезія, Австралія.

Голозябровий молюск Філлодесміум довготорочкуватий був описаний данським вченим Рудольфом Бергом у 1905 році.

Описание: Phyllodesmium longicirrum (семейство Facelinidae) - вырастает до 12 см (обычно 8-9 см). Этот голожаберный моллюск питается кожистыми кораллами Sarcophiton. Коричневые пятна на нём - это места обитания зелёных водорослей - зооксантелл, которые служат для моллюска важным дополнительным источником энергии.

Ареал обитания: Тихий океан - Филиппины, Индонезия.

Описание: вырастает до 10см (обычно 5-7см).

Описание: Гипселодорис сп (Rus) - Hypselodoris (Eng) - Hypselodoris sp (Lat) (семейство Chromodorididae) - вырастает до 5 см . Питается губками, гидроидами. Похож на H. Bullocki, но у этого голожаберного моллюска жабры интенсивного пурпурного цвета. Белая полоса по краю мантии широкая и отчетливо выделяется, без мягкого, диффузного перехода цвета. Ринофоры красно-орнжевые.

Ареал обитания: Малайзия и Филиппины.

Описание: Филлидиелла пузырчатая - (семейство Phyllidiidae) - вырастает до 6 см. Питается губками. Белые или розовые бугорки собраны в группы. Их окончания отмечены белыми точками. Ринофоры чёрные. Типичный обитатель коралловых рифов Индо-Пацифики.

Ареал обитания: Красное море, Индо-Пацифика.

Описание: (семейство Phyllidiidae) - вырастает до 5 см (обычно 3-4 см). Питается губками. Сущесвует множество цветовых вариаций этого голожаберного моллюска.

Ареал обитания: Красное море, Индо-Пацифика.

Описание: Pteraeolidia janthina (семейство Facelinidae) - вырастает до 10 см. Питается гидроидами. Имеет резервный источник питания - симбиотические ксантеллы - водоросли, которые вырабатывают энергию путем фотосинтеза. Взрослые особи предпочитают именно этот вид питания. Так как водорослям необходим солнечный свет, то этот голожаберный моллюск обычно обитает на небольшой глубине, до 10 м. Цвета моллюска разнообразны и изменчивы - от голубого до жёлтого и бордового.

Ареал обитания: Индопацифика от Мадагаскара. Филиппины, Сейшеллы, Индонезия, Япония.

Описание: Нембротта гребенчатая (семейство Polyceridae) - вырастает до 12 см (обычно 7-8 см). Обитает на коралловых рифах среди обломков кораллов на небольшой глубине 5-30 м. Часто встречается небольшими группами 2-6 особей. Ринофоры чёрные с зелёными основаниями. Жабры зелёные, тело чёрное с зелёными пузырчатыми пятнами.

Ареал обитания: Индо-Пацифика Филиппины, Индонезия, Малайзия.

Описание: Ceratosoma gracillimum (семейство Chromodorididae) - вырастает до 11 см (обычно 8 см).

Ареал обитания: От Австралии до Филиппин.